Узалежнення у кожного своє

Які асоціаціі у нас виникають, коли ми чуємо слова: «залежність від»? Негативні, потрібно звертатися за допомогою. Залежність від алкоголю, тютюну, переїдання, ігрових автоматів, перегляду порносайтів, спілкування у соціальних мережах… – серйозні узалежнення, які потрібно лікувати, а залежність від коханої людини ототожнюється із почуттям шаленого кохання. Чомусь так «історично склалося»…

Проблема проявляється тоді, коли кохана людина займає весь наш простір, коли ми відмовляємось від себе: ставимо її бажання і потреби над своїми. Так, хтось сказав, – любов – це жертовність. Але, ж не віддача у жертву себе.

Є багато способів як можна потрапити в «пастку». Хочу окреслити декілька:

Ви можете попросити вибачення у людини, якій заподіяли біль, але не вибачити самому собі, а, отже, не відпустити це почуття провини. Жити з ним. Воно буде, як лавина: збільшуватися і збільшуватися і таким чином узалежнення від людини, якій ви вчинили шкоду чи біль, фізичну чи душевну – зростатиме. За допомогою «відчуття провини» одна людина із легкістю маніпулюватиме іншою. Провинившись  – ми стаємо маріонетками в руках в людей, яким спричинили біль. З’являтиметься залежність від цієї людини, яка  характеризуватиметься порушенням здатності адекватно відчувати…

Буває так, що у парі один з партнерів очікує від своєї половинки певну конкретну поведінку в якійсь ситуації. А коли «ця половинка» чинить по-іншому (лише тому, що їй не властиво поступати так, як очікує її партнер) – партнер відчуває злість та образу по відношенню до себе. Причина може полягати в тому, що цей партнер надто вимогливий по відношенню до коханої/коханого. І, очікуючи конкретної поведінки від свого партнера, ця людина просто порушує її особистісні границі. Коли це відбувається? Коли людина не відчуває своїх границь та не приймає себе. Тоді їй важко прийняти когось таким, яким він є. А бути поруч з людиною, яка не приймає тебе такою/таким, якою/яким ти є – надзвичайно важко як фізично, так і психологічно. Шкідливо для здоров’я – ігнорувати та подавляти свої відчуття та емоції. Їх не те, що потрібно висловлювати людині, котру кохаєш – їх необхідно висловлювати людині, котру кохаєш. Грати роль в стосунках можливо, але довго ця «п’єса» не триватиме.

Відчуття провини нав’язує нам соціум, близькі люди, люди, думка яких для нас є авторитетною, а це призводить до самознецінення. Ми можемо думати, відчувати та висловлювати свої справжні думки, емоції та переживання. І навчитися це робити потрібно якнайшвидше. Щоб довше прожити щасливим та здоровим.

Близькість зникає, коли ми починаємо, грубо кажучи, – «притворятися».

Ми можемо щодня старатися бути кращими, ніж є насправді, грати ролі, робити так аби сподобатися іншим. Тоді нас будуть, любити, цінувати і поважати. Ще можна «завжди першим прийти на допомогу» з розрахунком на те, що і нам відразу «підставлять плече, при необхідності».  І так і не дочекатися цього. Ніхто ніколи довго не обговорює хороші вчинки та події, а «бруд» усім цікавий, могутня «жовта преса» живе і буде жити за рахунок пліток.  Краще бути самим собою та подобатися собі.

А тепер хочу продовжити зі старту. Узалежнення – це не завжди «негатив». Можна любити одягати якісний дорогий одяг, подорожувати світом, їсти органічну їжу і бути залежним від комфорту, до якого звик. Кожному своє.

Записатися на консультацію

 


×
Написати нам

 

Ваше ім'я, або псевдонім (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Номер телефону (обов'язково)

×
Написать нам
[contact-form-7 404 "Not Found"]
×