Топ причини, чому потрібно відвідувати психолога
…..розмова з другом/подругою; розмова з другом/подругою за келихом вина; поплакати в подушку (швидше жінки. Адже, чоловіків вчать з дитинства, що плакати не можна); фізичні навантаження; зробити «перестановку» у квартирі; шопінг; подорожі; побити боксерську грушу чи – подушку…..А який спосіб емоційного відновлення обираєте Ви?
Стосовно подруг/друзів – не можу не наголосити на такому моменті як конфіденційність. Обговорення безліч разів однієї і тієї ж проблеми не призведе до її вирішення і не забезпечить конфіденційності. А у спілкуванні з психологом – це по замовчуванню. «Виплеснути» те, чого не скажеш, навіть, найближчому другу чи мамі (навіть, за умови, що мама і є найближчий друг) – можна психологу. Психолог – це людина з якою можна почуватися безпечно.
Виразити можна будь-які почуття, сказати можна все і не отримати у відповідь: критику, осуд, скептику…Більшість з нас усвідомлено не говорить правду близьким людям, а особливо, якщо ці люди багато значать для нас. А без такого спілкування не можливо досягти близькості.
Будь-які наші відчуття «мають право на життя» і вони важливі, в першу чергу, для нас. З ними потрібно «розбиратись», розуміти що нам потрібно, чого ми хочемо, а чого не хочемо. Тільки часто ці наші потреби не співпадають з очікуваннями близьких нам людей чи людей з якими нам, в силу обставин, приходиться співпрацювати/спілкуватись/жити на одній території.
Галина Ніронович, директор психологічної студії «Ам-Верітас» щоразу повторює: «Завжди є мінімум десять варіантів вирішення будь-якої безвихідної ситуації». Адже, «безвихідною» вона видається на перший погляд. Достатньо змінити кут точки зору. Є безліч методик, якими володіють спеціалісти в галузі психології, які допоможуть це зробити. «Нічого не бійтеся, нічого не приховуйте, довіртеся нам і все буде добре» – Галина Ніронович.
Наведу декілька прикладів-запитів до психолога з реального життя:
«В мене все погано…І вдома, і на роботі, – пересварилася з усіма. Дістало все. Скажіть, що робити мені?»
«Ну, я полюбляю випити з друзями. Ні, Ви не подумайте, я не алкоголік. Ну, зазвичай три дні п’ю, потім два – відходжу, ну, і потім далі все добре. Дружина пішла до мами жити. Дітей забрала. А я їх дуже люблю. Може, мені загіпнотизуватися, чи що? Допоможіть, бо сім’ю втрачаю. Та й на роботі погрожують звільнити…»
«Я одружений 10 років, дітей двоє. Жінка моя хороша, але я закохався. Ну, не відразу, а так по Інтернету переписувалися, а тепер вже все реально. І жінку люблю і ту другу люблю. Скажіть що мені робити. Не можу вирішити з ким жити.»
«Я шукаю роботу і щось мені не везе. І освіти маю дві і досвід роботи є, але не можу довго на одному місці працювати. Постійно якісь конфлікти виникають. Може, мені якісь тренінги пройти?»
«Сину 12 років. Почав прогулювати уроки в школі. Дуже став агресивним, всім грубить. Просто «від рук відбився». Постійно сидить в Інтернеті. Друзі для нього – все, а ми з чоловіком – ніхто.»
«Мені 16 років. Вчуся в школі, а зараз – вагітна. Боюся сказати батькам, бо виженуть з дому. Хлопців було двоє і я точно не знаю хто батько. Біда…Що робити?»
«Знайшов роботу. За кілька днів співбесіда. Допоможіть успішно її пройти!»
«Ми з чоловіком прожили в шлюбі 25 років, дітей одружили і вже маємо внуків. А останнім часом він дуже змінився. Я думаю, що у нього з’явилась інша жінка. Порадьте як вернути його в сім’ю?»
«То тато мене сюди привів. То йому потрібна допомога. А в мене все добре, мені фортить! Я завжди виграю! А він чомусь переживає, що я все програю: і квартиру, і авто, і його бізнес.»
«Моїй доньці 5 років. Вона вже все вміє: і читає, і рахує, і англійську мову знає. І от я хочу віддати її в школу. Скажіть, а це не зарано?Бо кажуть, що є якась психологічна готовність дитини до школи чи то – фізіологічна, точно не знаю. Порадьте нам, щоб не помилитись.»
Та безліч інших. Підбиваючи підсумок, можна виділити такі типові причини звернення до психолога:
- Втрата близької людини
- Конфлікти на роботі, в сім’ї («батьки-діти»)
- Втрата сну, апатія, втрата апетиту, агресивність
- Узалежнення (ігроманія, алкоголізм, наркоманія, надмірна вага)
- Невиліковна хвороба – як з цим жити?
- Втрата роботи
- Написання резюме і підготовка до співбесіди
- Фізичне насильство в сім’ї
- Психологічне насильство
- Внутрішні конфлікти
- «Важкі» підлітки
- Вікові кризи
- Стан після розлучення
- Адаптація до нових умов життя
Часто зустрічаю людей, які скептично, з усмішкою, кажуть: «у мене немає проблем, не розумію людей, які платять гроші, щоб комусь пожалітись». У кожної людини є «яскраві» спогади з дитинства (часто негативні; позитивні також), які відіграють і безпосередньо впливають на наше щоденне реальне життя. Важливо розуміти, що є нашим ресурсом, позитивним ресурсом, а що потрібно «пропрацювати» і «перегорнути цю сторінку» нашого життя. Після чого «сонце почне яскравіше світити» і ми будемо звертати увагу на те, як же милозвучно співають птахи. Вони ж і раніше співали, просто ми не помічали.
А тепер трохи критики:
«Я був у психолога – значить я ненормальний» – забудьте це. Всім відомо, що у цивілізованих країнах давно у людей є «власний» сімейний лікар, адвокат, стоматолог, психолог, юрист…
«В психологію йдуть ті люди, яким теж потрібна психологічна допомога» – не варто робити з цього твердження кліше. Хоча, можливо, таких людей, які відчули, що жити важко і потрібно щось змінювати у житті і подались у науку психологію – також вдосталь. Проте, тоді вже не потрібно казати: «для чого мені йти до психолога, якщо він сам ненормальний». Психолог – апріорі, «вже» – нормальний (якщо, впринципі, є таке в світі поняття як «нормальний»), адже, він свою внутрішньо-емоційну роботу вже завершив. Він знає і розуміє себе. А, отже, і інших зрозуміє.
«Я достатньо сильна людина, щоб не йти до психолога» – сила якраз проявляється в тому, щоб не побоятися «подивитись своїм страхам у вічі», визнати хоча би самому перед собою свої «промахи», «глянути на своє життя без масок та прикрас».
«Бути здоровим та успішним – це престижно завжди!»
Студія психологічної допомоги «АМ-ВЕРІТАС»
098 313 38 70